(між Англією і Шотландією)

район поблизу кордону (між Англією і Шотландією)

* * *

1. n

1) зерно; зернина

2) збірн. хліб (у зерні); збіжжя; пшениця (у Великій Британії); овес (у Шотландії); жито; кукурудза, маїс (в Америці і Австралії)

3) зернятко (яблука тощо)

4) дрібка (солі)

5) піщинка

6) амер. кукурудзяна горілка

7) амер. розваги, жарти

8) мозоля (на нозі)

2. v

1) сіяти пшеницю (кукурудзу, овес тощо)

2) наливатися (про хліба) (тж corn up)

3) солити, засолювати; консервувати сіллю (м'ясо тощо)

4) шотл. годувати вівсом

* * *

1) зерно, зернові; пшениця ( в Англії); овес ( у Шотландії е Ірландії); жито, кукурудза, маїс ( в Америці е Австралії)

2) зерно ( злаків); зернятко (яблука, перцю, кави); дрібка ( солі); піщина

3) aмep. кукурудзяна горілка; cл. сп'яніння

4) колір спілої кукурудзи; золотавий колір (тж. corn colour)

5) aмep. крупа ( про сніг); фірн

6) aмep. сентиментальщина; вульгарність, банальність; заяложена, сентиментальна манера виконання ( музики)

7) aмep.; cл. гроші, грошенята

1) солити, засолювати; консервувати сіллю ( м'ясо)

2) сіяти пшеницю, кукурудзу, овес

3) наливатися зерном (тж. corn up)

4) дiaл. годувати вівсом

5) cпeц. зернити, гранулювати

6) п'янити

1) наглядач; хоронитель (музею тощо); уповноважений з охорони

2) директор (школи); ректор (коледжу); декан

3) начальник в'язниці

4) тюремник, в'язничний наглядач

5) губернатор (колонії тощо); правитель (провінції, міста)

6) сторож; вартовий; воротар

7) іст. регент, віце-король (при неповнолітньому монарху)

8) церковний староста

* * *

1) доглядач, наглядач; уповноважений по охороні ( чогось); доглядач ( музею)

2) директор ( школи), ректор ( коледжу); декан

3) начальник в'язниці

4) icт. начальник; правитель (провінції, міста, округ); губернатор ( колонії)

5) сторож; вартовий

6) icт. регент, правитель, віце-король ( при неповнолітньому монарху)

7) церковний староста

1) доглядач, наглядач; уповноважений по охороні ( чогось); доглядач ( музею)

2) директор ( школи), ректор ( коледжу); декан

3) начальник в'язниці

4) icт. начальник; правитель (провінції, міста, округ); губернатор ( колонії)

5) сторож; вартовий

6) icт. регент, правитель, віце-король ( при неповнолітньому монарху)

7) церковний староста

I n

1. (звич. the march) хід, розвиток (подій тощо)

2. марш, похід

- peace march похід за мир

- march of events хід подій

- march of history хід/ розвиток історії

- march of time хід часу

- Hunger marches "голодні походи" (30 рр. XX ст., США)

- National Hunger marchs національні голодні походи безробітних (Велика Британія)

II n звич. pl

1. кордон; прикордонна або спірна смуга

2. (the marches) прикордонна смуга між Англією та Шотландією або Англією та Уельсом

1. n

1) кордон

2) межа, грань

3) край, облямівка, обвідка; бордюр

4) архт. фриз

5) спорт. брівка бігової доріжки

2. v

1) межувати (з — on, upon)

2) бути на межі (з — on, upon)

3) скидатися, бути схожим

4) облямовувати; обшивати

* * *

1) кордон

2) ( the Border) кордон між Англією е Шотландією; кордон між США е Мексикою; кордон між США е Канадою

3) прикордонний район

4) межа, грань, границя

5) край, облямівка, бордюр, крайка; облямувальний газон; бордюр ( клумби)

6) apxiт. фриз

7) cпopт. брівка бігової доріжки

1) граничити, межувати; (on, upon) бути на грані

2) бути схожим

3) облямовувати; обшивати

1) кордон

2) ( the Border) кордон між Англією е Шотландією; кордон між США е Мексикою; кордон між США е Канадою

3) прикордонний район

4) межа, грань, границя

5) край, облямівка, бордюр, крайка; облямувальний газон; бордюр ( клумби)

6) apxiт. фриз

7) cпopт. брівка бігової доріжки

1) граничити, межувати; (on, upon) бути на грані

2) бути схожим

3) облямовувати; обшивати

1) зерно, зернові; пшениця ( в Англії); овес ( у Шотландії е Ірландії); жито, кукурудза, маїс ( в Америці е Австралії)

2) зерно ( злаків); зернятко (яблука, перцю, кави); дрібка ( солі); піщина

3) aмep. кукурудзяна горілка; cл. сп'яніння

4) колір спілої кукурудзи; золотавий колір (тж. corn colour)

5) aмep. крупа ( про сніг); фірн

6) aмep. сентиментальщина; вульгарність, банальність; заяложена, сентиментальна манера виконання ( музики)

7) aмep.; cл. гроші, грошенята

1) солити, засолювати; консервувати сіллю ( м'ясо)

2) сіяти пшеницю, кукурудзу, овес

3) наливатися зерном (тж. corn up)

4) дiaл. годувати вівсом

5) cпeц. зернити, гранулювати

6) п'янити

1. n

1) північ

2) мор. норд

3) північна частина (область); північний район; північна околиця (міста)

4) (N.) полярні країни; Крайня Північ; Арктика

5) (the N.) північні країни (Європи); північні штати (США)

6) північний вітер; борей

2. adj

1) північний

2) мор. нордовий

3) арктичний, полярний

4) повернений на північ; що виходить на північ

3. adv

1) на північ, у північному напрямі

2) з півночі (про вітер)

4. v

1) рухатися (прямувати, відхилятися) на північ

2) завівати з півночі (про вітер)

* * *

1) північ; мop. норд

2) північ, північна частина або область; північний район; північна окраїна ( міста); північний край ( острова); (North) полярні країни; Крайня Північ, Арктика

3) ( the North) північні країни ( Європи); північні штати США; жителі півночі, населення північних районів

4) aмep.; icт. жителі Півночі

5) північний вітер; пoeт. аквілон, борей

6) (North) eк. промислово розвинені країни

1) північний

2) звернений на північ; який виходить на північ; north eye cл. косоокість

1) на північ, у північному напрямку

2) з півночі ( про вітер)

1) рухатися, направлятися, відхилятися на північ; набувати північного напрямку

2) завіяти з півночі ( про вітер)

1. n

1) кірка, шкірка (фруктів); лушпайка

2) пекарська лопата

3) амер. лопать весла

4) Jem. чотирикутна башта на кордоні Англії та Шотландії

2. v

1) знімати шкірку; чистити (овочі, фрукти)

2) злізати, облазити, сходити

3) облуплюватися, злущуватися (тж peel off)

4) розм. роздягатися; скидати з себе (одяг)

* * *

1) знімати шкірочку, кірку, шкурку; чистити фрукти, овочі

2) ( peel off) злазити, сходити, облазити; обколупуватися, лупитися, сходити ( про шкіру)

3) роздягатися, скидати з себе (обяг; peel off)

4) ( from) відділятися, відокремлюватися (від юрби, групи людей)

I n

1. церква; храм (перев. християнський)

2. віросповідання

- established church

a) державна церква

b) (Established C.) англіканська церква (Велика Британія)

- Free C. незалежна церква (Шотландія)

- High C. "висока церква" (ортодоксальна англіканська церква)

- Holy C. свята церква (католицька)

- Low C. "нижня церква" (євангелістська англіканська церква)

- Roman C. Римська церква

- Protestant C. протестантська церква

- C. of English англіканська церква

- English Anglican C. англіканська церква

- C. of Jesus Christ of Latter-Day Saints церква мормонів (офіційна назва)

II adj церковний

старовинна англійська золота монета (20 шилінгів)

1) з'єднувати (ся); сполучати (ся)

2) єднати (ся); об'єднувати (ся)

* * *

1) сполучати

2) об'єднати

n ірл., шотл., знев.

1) англієць

2) шотландець з південної частини Шотландії

* * *

1) англієць

2) житель або уродженець Шотландської низовини

1. n

1) ч. ім'я Саксон

2) іст. сакс

3) саксонець

4) англієць (на відміну від ірландця або валлійця)

5) шотландець (з Південної Шотландії)

6) англосакс

7) старосаксонська мова (тж Old Saxon)

2. adj

1) старосаксонський

2) англосаксонський

3) германського походження (про слова)

4) архт. римського стилю (до норманського завоювання)

* * *

1) icт. сакс

2) саксонець

3) англієць

4) шотландець, який живе на Шотландській низовині

1) ( древньо) саксонський

2) германського походження ( про слова)

3) apxiт. римського стилю ( до норманського завоювання)

n юр.

ордер на арешт (шотландця, що перебуває в Англії, або англійця, який перебуває в Шотландії)

1) сполучати

2) об'єднати

Карлейль, Томас (1795, Еклфехан, Шотландія - 1881) - англ. філософ, письменник, історик. Світогляд К. сформувався під впливом Фіхте, Шеллінга, Гете та нім. романтиків. Створив філософську картину світу, у межах якої світ немов "одягнений" у своєрідний символічно-емблемний серпанок, який приховує трансцендентну реальність природи та суспільства. Філософія, на думку К., має розкрити у символах-емблемах (як у видимих формах світосприйняття) присутність пантеїстичного духа. Для філософського світогляду К. характерний космізм, потяг з'єднати мікрокосм з велетенським Всесвітом та вічністю, котрі тотожні духу. Релігійно-філософський символізм К. поширювався на суспільство та культуру. Це дало йому можливість у філософії історії обґрунтувати "культ героїв" (видатних постатей історичного процесу), які розглядалися ним як носії божественного плану. Найвідоміший твір, написаний К. у жанрі історичного портрета - це "Французька революція" (1837), являє собою не стільки систематичний виклад історії Французької революції, скільки співбесіду з читачем про тих, хто творив історію. Поєднання історично точного викладу з високою експресією художнього зображення історичної драми, протест проти деспотизму у будь-якій формі та глибока людяність прославили автора ще за життя. Світогляду К. властива глибока релігійність (за словами Стивена, релігія К. - це "шотландський кальвінізм мінус догма"), різко критичне ставлення до метафізики (через властиве їй "невимовне безпліддя"), скептицизму й зневір'я, а також побожно-шанобливе ставлення до праці. "Трудитися й не хнюпитися" - назва збірки, опублікованої вперше в Німеччині наприк. XIX ст., до якої увійшли уривки із різних творів К. і яка втілює наскрізну для його моральних і суспільно-політичних поглядів орієнтацію, або "етику життя". Філософський та етичний потенціал праць К. вплинув на формування як в Англії, так і назагал в Європі цілої генерації інтелектуалів і громадських діячів, відданих справі поєднання релігійно-моралістичного та практично-діяльного ставлення до життя.

[br]

Осн. тв.: "Sartor Resartus" (1831); "Французька революція" (1837); "Герої, пошанування героїв і героїчне в історії" (1840); "Чартизм" (1846); "Минуле і теперішнє" (1848); "Історія Фридриха II" (1854 - 1864). ΚΑΡΜΑ (санкр. - діяння, справа, дія) - одне з центральних понять майже усіх релігійно-філософських систем Індії. У ведичну епоху воно позначало обов'язок ритуального принесення жертви, яка мала підтримувати світовий порядок, спонукати до нового циклу розвитку космічних енергій, що знаменувало оновлення буття на космічному, соціальному й персональному рівнях. Втім, уже в епоху Упанішад (VI ст. до н. е.) у зв'язку з виникненням концепції "переселення душ" поняття К. охоплює сукупно всі дії (не лише ритуальні), що приводять до тих чи тих наслідків. У широкому розумінні, К. - це результат людських добрих і поганих діянь та вчинків, які, за невблаганним законом причин та наслідків, викликають справедливу відплату як передумову наступного існування В. се, що робить людина, творить її К., хорошу чи погану залежно від якості людських діянь. К. - це вплив звершених особистістю вчинків на характер дійсного і майбутнього її існування; у цьому розумінні К. подібна до понять долі, фатуму. Але в ній, на відміну від цих сліпих сил, суттєвого значення набуває моральнісна активність особистості, вільне обрання нею певної життєвої позиції. Відтак К. можна розуміти ще й як духовну працю з метою морального вдосконалення людини. В кінцевому підсумку К. не лише визначає образи існування індивіда, такі як стать, соціальний статус, термін життя тощо, а і його можливості в справі подолання людської недосконалості й звільнення від тягаря безконечних перероджень. Кармінний закон постає космічною справедливістю, відповідно до вимог якої автоматично вершиться суд, і людина через її моральні провини і помилки виявляється приреченою на страждання або, за правильне у моральному сенсі життя, винагороджується радістю й благополуччям.

Оуен, Роберт (1771, Ньютаун, Уельс - 1858) - англ. соціаліст-утопіст. Заснував перші трудові комуни: на фабричних підприємствах у Нью-Ленарку (Шотландія, 1800), пізніше - "Нова гармонія" (США), "Гармонія холл" (Англія). Всі вони зазнали занепаду. Пов'язав свою діяльність з долею робітничого класу. Досяг успіхів у покращенні становища робітників (скоротив робочий день, відкрив перші в історії дитячі садки, ясла, недільні школи для робітників), проте не переоцінював цих досягнень і вважав, що робітники все ж залишаються в рабському стані. Існуючий суспільний лад слід замінити більш справедливим, шлях до якого пролягає через усуспільнення засобів виробництва, знищення експлуатації та рівну працю. Гаслом його соціальних перетворень були слова: "Або всі люди повинні бути щасливими, або ніхто". "Вимір цінності - праця, а не золото". Серед заходів, що готували "новий моральний світ", О. надавав особливої уваги педагогіці - вважав необхідним формування універсалізму, виховання через залучення до виробництва, орієнтацію особистості на суспільне благо Р. озробляв конкретні заходи щодо подолання поділу праці, які були засновані на принципах суспільної власності, поєднання праці розумової та фізичної, промислової та землеробської, всебічного розвитку особистості, рівності усіх у правах.

[br]

Осн. тв.: "Новий погляд на суспільство" (1813); "Революція у свідомості і практичній діяльності людського роду" (1849).

ПРОСВІТНИЦТВО - а) хронологічний період кін. XVII - XVIII ст., який позначається поняттям "доба П."; б) філософська та ідейна течія, поширена в Зх Є. вропі у XVII - XVIII ст., що охопила фактично всі сфери культури. Отже, П. - це загальнокультурне явище процесу історичного розвитку Європи. Термін "П." зустрічається у працях Вольтера, Гердера, але остаточно входить у вжиток після опублікування праці Канта "Відповідь на запитання: що таке Просвітництво?" (1784). Історичним ґрунтом становлення просвітницької ідеології став інтенсивний розвиток наукових знань у XVII ст І. деал наукового знання, що невіддільний від раціональності та оптимізму, сприяв реалізації можливостей пізнання. Важливою складовою просвітницької ідеології стала розробка суспільно-політичних теорій, зорієнтованих на розбудову раціонально організованого суспільства В. основу просвітницьких суспільно-політичних теорій було покладено поняття незмінної людської природи, зміст якого включав ідею про рівність людей від природи, а також про існування низки невідчужуваних прав і свобод людини й громадянина. Одним із засобів утвердження ідеалів П. їхні прихильники вважали розвиток історичної науки ("школи моралі й політики"). При цьому просвітницький погляд на історію характеризувався наступними властивостями: відмова від теологічного способу пояснення історичного процесу, різко негативне ставлення до Середньовіччя, ідеалізація Античності, історичний оптимізм та віра в прогрес, визнання існування єдиних історичних закономірностей розвитку всього суспільства. В органічному зв'язку зі всією системою знань мислителів П. були проблеми виховання. Значний внесок у розвиток педагогічної науки внесли Локк.Дидро, Гельвецій, Руссо. Розвиток П. мав і свою незаперечну національну специфіку, в контексті чого, як правило, виділяють англ., франц., нім., італ. П. тощо. Серед основних течій англ. П. вирізняють: а) ідеалістичну: Шефтсбері, Берклі, Г'юм, шотланд. школу здорового глузду (Рід, Бетті, Оствальд); б) матеріалістичну: Коллінз, Гартлі, Пристлі, Толанд, Ньютон. Розвиток франц. П. охоплює ранній етап (XVII ст. - Лабрюєр, Ларошфуко, Декарт, Гассенді) та високе П. (XVIII ст. - Монтеск'є, Маблі, Вольтер, Кондильяк, Руссо, Ламетрі, Дидро, Гельвецій, Гольбах, Марешаль, Мельє та ін.) О. днією з центральних подій розвитку франц. П. стало йидання "Енциклопедії" (1751 - 1780), асоціально-політичним завершенням - події Французької революції 1789 р. П. у Німеччині розпочалося доволі пізно - у XVIII ст., що було зумовлено економічною відсталістю та відсутністю національної єдності; соціально-політичні та філософські пошуки цієї єдності стали однією з найпотужніших сполук нім. П. До чільних представників нім. П. належать Крузій, Чирнгауз, Томазій, Баумгартен, Гаман, Якобі, Гердер, Гете, Лессинг. П. в Італії було щільно поєднано з боротьбою за національне об'єднання. Важливе місце у працях італ. просвітників займало питання про єдину літературну італ. мову. Ідеї італ. П. рельєфно відбились у працях Чезаротті, Веррі, Беккаріа, Філанджері, драматургії Гольдоні.